12 червня 2026 року кафедрою кримінально-правових дисциплін та судочинства було проведено круглий стіл на тему «Захист права інтелектуальної власності дослідників та науково-дослідних установ», який об’єднав науковців, практикуючих юристів, фахівців у сфері інтелектуальної власності, представників закладів вищої освіти та наукових установ.
Захід став важливою платформою для професійного обговорення сучасних викликів у сфері охорони та захисту прав інтелектуальної власності в науково-дослідній діяльності, особливостей комерціалізації результатів наукових досліджень, впливу політики відкритої науки на правовий режим об’єктів інтелектуальної власності, а також новітніх тенденцій, пов’язаних із використанням штучного інтелекту.
З вітальним словом до учасників звернулися організатори заходу, наголосивши на зростаючому значенні ефективного правового захисту результатів інтелектуальної діяльності в умовах цифрової трансформації науки та інтеграції України до європейського дослідницького простору.
Під час круглого столу із доповіддю «Проблеми академічних службових творів та відкритої науки» виступила Анна Штефан – докторка юридичних наук, практикуюча юристка, експертка міжнародних проєктів, завідувачка відділу авторського права та суміжних прав Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності. Доповідачка акцентувала увагу на правових особливостях створення службових творів у науковій сфері, розподілі майнових прав між авторами та установами, а також на викликах, що виникають у зв’язку з поширенням принципів відкритої науки та відкритого доступу до результатів досліджень.
Значний інтерес учасників викликала доповідь Антона Полікарпова, керуючого партнера Адвокатського бюро «Юридична фірма Полікарпова» https://polikarpov.legal/, на тему «Патентна новизна та наукова публікація: як досліднику зберегти можливість правової охорони результатів дослідження». Спікер розкрив практичні аспекти співвідношення патентування та оприлюднення результатів наукових досліджень, звернувши увагу на ризики втрати критерію новизни внаслідок передчасної публікації наукових результатів та окресливши алгоритми дій для дослідників, які прагнуть забезпечити належний рівень правової охорони власних розробок.
Про європейські підходи до розвитку інноваційної інфраструктури та охорони інтелектуальної власності у сфері науки доповіла Анастасія Ярмолюк – доктор філософії (PhD), асистент кафедри інтелектуальної власності та інформаційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, начальник відділу розвитку мережі центрів підтримки технологій та інновацій Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ). У доповіді «Особливості правової охорони інтелектуальної власності та розвитку інноваційної інфраструктури в закладах вищої освіти та наукових установах: європейський досвід та перспективи для України» було висвітлено сучасні механізми трансферу технологій, діяльність центрів підтримки технологій та інновацій, а також перспективні напрями адаптації європейських практик до українських реалій.
Окрему увагу учасників привернув виступ Ольги Мартиш, CEO компанії IPSTYLE, на тему «Комерціалізація інновацій у наукових установах: як IP-підходи змінюють роль університету». Доповідачка наголосила, що сучасний університет дедалі більше виступає не лише освітнім і науковим центром, а й активним учасником інноваційної екосистеми. У доповіді було розглянуто інструменти управління портфелем об’єктів інтелектуальної власності, особливості співпраці з бізнесом та механізми перетворення наукових результатів на конкурентоспроможні інноваційні продукти.
Завершив наукову дискусію виступ Євгенії Литвиненко, керівника TISC на базі СумДУ на тему «Гармонізація захисту авторських прав на AI-програмне забезпечення у сфері наукових досліджень: підходи України та Європейського Союзу». У доповіді було проаналізовано сучасні тенденції правового регулювання результатів творчої діяльності, створених із використанням технологій штучного інтелекту, особливості визначення суб’єктів авторського права на AI-програмне забезпечення, а також перспективи гармонізації українського законодавства із правом Європейського Союзу у цій сфері.
За результатами роботи круглого столу учасники відзначили високий рівень наукової дискусії, актуальність порушених питань та необхідність подальшого міждисциплінарного діалогу щодо удосконалення механізмів правової охорони результатів інтелектуальної діяльності дослідників і наукових установ в умовах стрімкого розвитку технологій та європейської інтеграції України.
