11 червня 2026 року асистент кафедри кримінально-правових дисциплін та судочинства Навчально-наукового інституту права Сумського державного університету, доктор філософії з галузі знань 08 «Право» Євгенія Литвиненко взяла участь у Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні питання гармонізації законодавства України і ЄС». Захід був присвячений обговоренню сучасних викликів євроінтеграційних процесів та адаптації національного законодавства до права Європейського Союзу.
У межах конференції було представлено доповідь на тему «Гармонізація законодавства України з актами ЄС у сфері штучного інтелекту». У доповіді наголошено на тому, що стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту зумовлює необхідність оновлення правового регулювання як у сфері безпечного використання AI-систем, так і в частині охорони прав інтелектуальної власності на програмне забезпечення, створене або посилене такими технологіями.
Особливу увагу приділено аналізу Регламенту (ЄС) 2024/1689 (AI Act), який запроваджує ризик-орієнтований підхід до регулювання штучного інтелекту та встановлює гармонізовані правила для забезпечення балансу між інноваціями та високим рівнем захисту прав людини, здоров’я і безпеки. Було підкреслено значення цієї моделі для України, яка рухається в напрямі наближення свого законодавства до права ЄС у сфері цифрових технологій.
У доповіді також розглянуто взаємозв’язок регулювання штучного інтелекту з авторсько-правовою охороною комп’ютерних програм відповідно до Директиви 2009/24/EC, зокрема питання визначення об’єкта охорони, творчого характеру програмного коду та розмежування охороноздатних елементів програми й технічних рішень. Окремий акцент зроблено на необхідності узгодження майбутнього AI-регулювання з чинними та перспективними нормами авторського права в Україні.
Важливим аспектом виступу став аналіз підходу, запропонованого в Білій книзі Міністерства цифрової трансформації України, що передбачає поетапне впровадження регулювання штучного інтелекту, від інструментів «м’якого права» до прийняття спеціального закону, побудованого за моделлю AI Act. Такий поетапний підхід розглянуто як інструмент забезпечення балансу інтересів держави, бізнесу, розробників програмного забезпечення та правовласників, а також підвищення конкурентоспроможності українських суб’єктів на ринку ЄС.
За результатами доповіді сформульовано низку рекомендацій щодо гармонізації законодавства України з правом ЄС у сфері штучного інтелекту: запровадження уніфікованого понятійного апарату, поетапної імплементації обов’язкових вимог до AI-систем, а також забезпечення системного зв’язку між публічно-правовим регулюванням AI та приватноправовою охороною авторських прав на програмне забезпечення. Підкреслено, що лише комплексний, взаємодоповнювальний підхід до цих питань здатен створити передбачуване правове середовище для інноваційного розвитку та виконання євроінтеграційних зобов’язань України.
