Мета та завдання (Метою проєкту є обґрунтування та розроблення інноваційної моделі взаємодії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямованих на ефективне подолання загроз, що виникають під час воєнного стану та післявоєнного відновлення, з одночасним забезпеченням стійкого розвитку країни.
| № | Зміст завдання | Показник верифікації завдання
|
| Наукові завдання | ||
| 1. | Провести компаративний аналіз існуючих моделей міжвідомчої взаємодії у сфері національної безпеки в країнах, що перебувають у стані конфлікту або постконфліктного відновлення | Дані про визначення спільних та відмінних рис між різними моделями міжвідомчої взаємодії у сфері національної безпеки. |
| 2. | Проаналізувати теоретико-методологічну базу для оцінки ефективності інтеграції ЦСР у систему національної безпеки України. | Дані про теоретичну основу для здійснення оцінки ефективності інтеграції Цілей сталого розвитку у систему національної безпеки України. |
| 3. | Провести системний аналіз нормативно-правової бази щодо міжвідомчої координації в умовах воєнного та постконфліктного періодів. | Дані про основні нормативно-правові акти у сфері міжвідомчої координації в умовах війни та постконфліктного відновлення. |
| 4. | Сформулювати концептуальну модель оптимізації комунікаційних каналів між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування в контексті забезпечення національної безпеки. | Концептуальна модель. |
| 5. | Розробити методологію оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій у процеси міжвідомчої взаємодії буде здійснено на основі огляду та аналізу вже існуючих методологій оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій в аналогічних сферах, з акцентом на успішні практики та виклики | Дані про існуючі методології оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій у сферу міжвідомчої взаємодії між різними органами влади.
Методологія оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій у процеси міжвідомчої взаємодії. |
| 6. | Здійснити емпіричне дослідження впливу міжвідомчої синергії на рівень національної безпеки в умовах війни та постконфліктного періоду | Дані соціального опитування. |
| 7. | Скоригувати концептуальну модель оптимізації комунікаційних каналів між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування | Удосконалена концептуальна модель оптимізації комунікаційних каналів між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування |
| 8. | Скоригувати методологію оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій у процеси міжвідомчої взаємодії на основі зворотного зв’язку від стейкхолдерів | Удосконалені методичні рекомендацій. |
| 9. | Розробити на основі скоригованої концептуальної моделі оптимізації комунікаційних каналів між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування та скоригованої
методології оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій змін до чинного законодавства. |
Проєкт змін та доповнень до чинного законодавства. |
Актуальність (Відповідно Указу Президента України № 722/2019 від 30 вересня 2019 року «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», ці цілі слугують основою для формування прогнозних та програмних документів, а також нормативно-правових актів, з метою забезпечення інтеграції економічних, соціальних і екологічних аспектів сталого розвитку. Важливими в цьому контексті є Цілі сталого розвитку ООН 16, 9 і 11, які сприяють національній безпеці, акцентуючи увагу на впровадженні інноваційних технологій для зміцнення стійкості державних інституцій.
Стратегія національної безпеки України «Безпека людини – безпека країни», затверджена Указом Президента України № 392/2020, вказує на недостатню ефективність державних органів як на одну з основних загроз незалежності та демократії, що підкреслює необхідність удосконалення інституційних механізмів.
Концепція забезпечення національної системи стійкості, затверджена Указом Президента України № 479/2021, наголошує на інтегрованому підході до національної стійкості, що передбачає активну взаємодію між усіма суб’єктами системи для виконання спільних завдань.
Згідно з Законом України «Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки», національна безпека і оборона є пріоритетами до завершення воєнного стану, що підкреслює важливість інституційної консолідації для ефективної національної безпеки. Правова синергія в цій сфері є ключовим інструментом для поліпшення управлінських процесів національної безпеки.).
Гіпотези дослідження. Гіпотези, які проєкт має на меті довести: ефективна міжвідомча синергія, інтегрована з ЦСР, сприяє підвищенню рівня національної безпеки в умовах складних багаторівневих загроз; імплементація інноваційних підходів та технологій у процеси забезпечення національної безпеки призводить до підвищення стійкості державних інституцій та соціальної стабільності; інтеграція концепцій інституційної синергії, стратегічної інтеграції та адаптивного управління оптимізує ефективність державних та місцевих інституцій у контексті забезпечення національної безпеки.
Терміни виконання (2025–2027).
