Підходи (Загальна концепція дослідження базується на міждисциплінарному підході, що поєднує методи правового аналізу, соціології, державного управління та стратегічного планування. Дослідження спрямоване на вивчення взаємозв’язку між міжвідомчою синергією та національною безпекою в контексті інтеграції ЦСР, з особливим акцентом на умови війни та постконфліктного відновлення.
Проєкт має на меті довести кілька ключових гіпотез, пов’язаних із підвищенням рівня національної безпеки в умовах складних багаторівневих загроз. Корегяційні звязки між методологією, завданнями та гіпотезами відображені у таблиці.
| Метод | Завдання | Гіпотеза |
| Порівняльно-правовий метод | Дослідження моделей міжвідомчої взаємодії в країнах з конфліктами | Ефективна міжвідомча синергія, інтегрована з ЦСР, сприяє підвищенню рівня національної безпеки |
| Системний аналіз | Вивчення нормативно-правової бази щодо міжвідомчої координації | Імплементація інноваційних підходів та технологій підвищує стійкість державних інституцій і соціальну стабільність |
| Соціологічні методи | Опитування представників органів влади | Інтеграція концепцій інституційної синергії, стратегічної інтеграції та адаптивного управління оптимізує ефективність інституцій |
| Статистичний метод | Обробка даних емпіричного дослідження | Імплементація інноваційних підходів та технологій підвищує стійкість державних інституцій і соціальну стабільність |
| Моделювання | Створення концептуальної моделі оптимізації комунікаційних каналів | Інтеграція концепцій інституційної синергії, стратегічної інтеграції та адаптивного управління оптимізує ефективність інституцій |
| Експертні оцінки | Валідація проміжних результатів дослідження | Всі гіпотези |
| Контент-аналіз | Структуризація відгуків стейкхолдерів | Всі гіпотези |
У рамках методології дослідження буде застосовано комплекс взаємопов’язаних наукових методів. Порівняльно-правовий метод спрямований на аналіз моделей міжвідомчої взаємодії у країнах, що мають досвід подолання конфліктів, що дозволить виявити найбільш ефективні практики координації для підвищення рівня національної безпеки. Системний аналіз нормативно-правової бази щодо міжвідомчої координації забезпечить комплексне розуміння правових механізмів та виявить потенціал для впровадження інноваційних підходів, спрямованих на посилення інституційної стійкості та соціальної стабільності. Соціологічні методи, зокрема опитування представників органів влади, дозволять оцінити практичні аспекти міжвідомчої взаємодії та перспективи інтеграції концепцій інституційної синергії. Отримані дані будуть оброблені за допомогою статистичних методів для забезпечення достовірності висновків щодо ефективності державних інституцій. Метод моделювання буде використано для створення концептуальної моделі оптимізації комунікаційних каналів, що сприятиме інтеграції підходів інституційної синергії та адаптивного управління. Експертні оцінки забезпечать валідацію проміжних результатів дослідження, а контент-аналіз дозволить структурувати відгуки стейкхолдерів для комплексної верифікації дослідницьких гіпотез
Реалізація проєкту базуватиметься на комплексній методології управління, що передбачає розробку детального плану-графіку з визначенням ключових етапів, відповідальних осіб та часових рамок. Система моніторингу забезпечить ефективне управління ризиками та своєчасну комунікацію результатів. Методологічний підхід враховує гендерну складову через забезпечення збалансованого представництва різних соціальних груп у дослідженні та розробці рекомендацій.
Щодо труднощів обраної методології, то по-перше, складність збору та аналізу даних може стати значною перешкодою. Зважаючи на чутливу природу теми національної безпеки та війни, доступ до актуальної інформації може бути обмежений. Щоб подолати цю проблему, планується використання мультимодальних підходів до збору даних, включаючи анкетування експертів, аналіз наявних документів та потенційне залучення зовнішніх консультантів для покращення інформаційної бази. По-друге, можливі відмінності в інтерпретації результатів між різними зацікавленими сторонами. Це може ускладнити реалізацію рекомендацій, отриманих у рамках проєкту. Для зменшення цього ризику заплановано організацію круглих столів сесій, де представники різних організацій зможуть обговорити результати дослідження, що допоможе досягти консенсусу щодо їх впровадження. Третім викликом є гендерна нерівність у залученні учасників дослідження та в аналізі даних. З метою забезпечення гендерної чутливості, проєкт включатиме гендерний аналіз на всіх етапах, а також запрошуватиме представників різних гендерних груп до участі в дослідженні, що забезпечить різноманітність точок зору. Загалом, ці труднощі вимагають гнучкості в методологічному підході та активного залучення усіх учасників до процесу, щоб досягти поставлених цілей проєкту. Загальна концепція виконання проєкту базується на інтеграції знань з різних дисциплін, що дозволяє врахувати всі аспекти міжвідомчої взаємодії та національної безпеки. Підходи до реалізації включатимуть системний аналіз, теоретичну розробку, емпіричні дослідження та практичні рекомендації для впровадження у державну політику. Для візуалізації методологічних підходів можуть бути використані схеми, що ілюструють зв’язки між етапами дослідження, методами, завданнями та очікуваними результатами. Це допоможе учасникам проєкту зрозуміти взаємозв’язки та синергію в рамках реалізації поставлених цілей.).
Робочі пакети проєкту
| · Номер РП | 1 |
| Назва РП | Визначення концептуальних засад наукового дослідження |
| Тип РП | Науковий |
| Початок | 1 |
| Закінчення | 12 |
| Мета РП | Формування чітких теоретичних і методологічних основ, які визначатимуть ключові поняття, підходи, принципи, структуру та методи дослідження, забезпечуючи його наукову обґрунтованість і системність. |
| Опис проєкту | Завдання 1 Провести компаративний аналіз існуючих моделей міжвідомчої взаємодії у сфері національної безпеки в країнах, що перебувають у стані конфлікту або постконфліктного відновлення. Воно буде реалізоване шляхом збору та аналізу інформації про моделі міжвідомчої взаємодії у різних країнах, з використанням наукових публікацій, урядових звітів та даних міжнародних організацій.
Завдання 2 Проаналізувати теоретико-методологічну базу для оцінки ефективності інтеграції Цілей сталого розвитку у систему національної безпеки України буде реалізовано шляхом вивчення теоретичних підходів до оцінки ефективності політики сталого розвитку та адаптація цих підходів до сфери національної безпеки. На основі чого буде здійснено розробку методологічних інструментів для оцінки. За допомогою системного методу буде розроблена теоретико-методологічна база для оцінки інтеграції ЦСР у систему національної безпеки та зміни до чинного законодавства.
Завдання 3 Провести системний аналіз нормативно-правової бази щодо міжвідомчої координації в умовах воєнного та постконфліктного періодів. Дослідження базуватиметься на комплексній методології, що включає: аналіз нормативно-правової бази з питань міжвідомчої координації в Україні та міжнародних стандартів, порівняльно-правовий аналіз законодавства, виявлення регуляторних прогалин та безпекових ризиків. На основі систематизації та контент-аналізу отриманих даних буде підготовлено звіт з рекомендаціями щодо вдосконалення координаційних механізмів |
| Індикатори виконання РП (deliverables) | Дані про визначення спільних та відмінних рис між різними моделями міжвідомчої взаємодії у сфері національної безпеки, що дозволять провести глибший аналіз ефективності цих моделей та розробити рекомендації для їхньої імплементації відповідно до національних потреб і викликів в Україні.
Дані про теоретичну основу для здійснення оцінки ефективності інтеграції Цілей сталого розвитку у систему національної безпеки України, що дозволять розробити рекомендації щодо посилення інституційних механізмів та підвищення стійкості національної безпеки в умовах сучасних викликів.
Дані про основні нормативно-правові акти у сфері міжвідомчої координації в умовах війни та постконфліктного відновлення, що дозволить виявити ключові проблеми та прогалини в законодавстві, а також надати пропозиції щодо його вдосконалення для покращення координації між відомствами. |
| Номер РП | 2 |
| Назва РП | Створення моделі інтеграції Цілей сталого розвитку в національну безпеку |
| Тип РП | Науковий |
| Початок | 13 |
| Закінчення | 24 |
| Мета РП | Створення ефективної концептуальної основи для оптимізації комунікаційних каналів між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також у розробці методології оцінки впровадження інноваційних технологій у процеси міжвідомчої взаємодії. |
| Опис проєкту |
Завдання 1 Сформулювати концептуальну модель оптимізації комунікаційних каналів між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування в контексті забезпечення національної безпеки. Це завдання буде реалізовано шляхом проведення системного аналізу існуючих моделей та розробки самої авторської концептуальної моделі. Методи реалізації цього завдання включатимуть системний аналіз, який дозволить здійснити комплексний огляд всіх елементів комунікаційних каналів, їх взаємозв’язків і впливу на національну безпеку. Додатково буде використано моделювання комунікаційних процесів з використанням комп’ютерних симуляцій, що дозволить візуалізувати та перевірити ефективність запропонованої концепції.
Завдання 2. Розробити методологію оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій у процеси міжвідомчої взаємодії буде здійснено на основі огляду та аналізу вже існуючих методологій оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій в аналогічних сферах, з акцентом на успішні практики та виклики. Буде сформульовано критерії, що використовуватимуться для оцінки ефективності. Це можуть бути показники, такі як швидкість реалізації технологій, їх вплив на якість міжвідомчої взаємодії та рівень задоволеності користувачів. На основі аналізу та визначених критеріїв будуть створені методичні рекомендації для оцінки впровадження інноваційних технологій. Рекомендації включатимуть як якісні, так і кількісні підходи до оцінки. Розроблена методологія буде протестована на прикладі конкретних інноваційних технологій, що впроваджуються в межах міжвідомчої взаємодії. Це дозволить перевірити її практичність та доцільність. |
| Індикатори виконання РП (deliverables) |
Концептуальна модель оптимізації комунікаційних каналів між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування в контексті забезпечення національної безпеки, яка забезпечить ефективну та злагоджену взаємодію між різними рівнями влади, що дозволить швидше реагувати на загрози, підвищить оперативність прийняття рішень та сприятиме посиленню національної безпеки в умовах воєнного та постконфліктного періодів.
Дані про існуючі методології оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій у сферу міжвідомчої взаємодії між різними органами влади в Україні та закордоном, що ляжуть в основу розробленої авторами проєкту Методології оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій у процеси міжвідомчої взаємодії.
Методологія оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій у процеси міжвідомчої взаємодії, що дозволить систематично аналізувати вплив нових технологій на якість і швидкість комунікації між органами влади, підвищити ефективність управлінських процесів, ідентифікувати найбільш успішні практики та впроваджувати рекомендації для оптимізації міжвідомчої співпраці, що в цілому сприятиме покращенню національної безпеки. |
| Номер РП | 3 |
| Назва РП | Емпіричне дослідження |
| Тип РП | Науковий |
| Початок | 25 |
| Закінчення | 36 |
| Мета РП | Проведення емпіричного вивчення впливу міжвідомчої синергії на рівень національної безпеки в умовах війни та постконфліктного періоду та формуванні на основі відповідей стейхолдерів удосконалених концептуальної моделі оптимізації комунікаційних каналів між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування і методології оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій |
| Опис проєкту | Завдання 1 Здійснити емпіричне дослідження впливу міжвідомчої синергії на рівень національної безпеки в умовах війни та постконфліктного періоду.
Протягом реалізації цього завдання буде створено анкети для проведення соціологічного опитування серед представників органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Запитання будуть сфокусовані на оцінці міжвідомчої взаємодії, виявленні позитивних і негативних впливів синергії на безпеку. Використовуючи випадкову вибірку, будуть обрані респонденти, що представляють різні органи виконавчої влади та місцеві органи самоврядування. Це дозволить забезпечити репрезентативність даних. Дослідження буде проведено за допомогою розповсюдження анкет онлайн, а також можуть бути використані фокус-групи для отримання більш детальної інформації. Зібрані дані будуть проаналізовані за допомогою статистичних методів, що включатимуть описову статистику, кореляційний аналіз та регресійний аналіз для визначення взаємозв’язків між міжвідомчою синергією і рівнем національної безпеки.
Завдання 2 Скоригувати концептуальну модель оптимізації комунікаційних каналів між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування буде здійснено шляхом аналізу відповідей і коментарів, отриманих під час круглих столів і вебінарів від стейкхолдерів, щоб виявити ключові проблеми та пропозиції. На основі цього аналізу буде внесено корективи в концептуальну модель, що передбачає оптимізацію комунікаційних каналів з урахуванням нових ідей і рекомендацій. Для структуризації зворотного зв’язку та виділення основних тем під час виконання цього завдання буде застосовано контент-аналіз.
Завдання 3. Скоригувати методологію оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій у процеси міжвідомчої взаємодії на основі зворотного зв’язку від стейкхолдерів буде реалізовано шляхом вивчення відповідей і коментарів, отриманих під час круглих столів і вебінарів, для виявлення ключових проблем і пропозицій. На основі аналізу, буде здійснено коригування методології оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій у процеси міжвідомчої взаємодії, з урахуванням нових ідей і рекомендацій. Під час реалізації цього завдання буде використано контент-аналізу для структуризації зворотного зв’язку та виділення основних тем.
Завдання 4. Розробити на основі скоригованої концептуальної моделі оптимізації комунікаційних каналів між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування та скоригованої методології оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій змін до чинного законодавства.
На основі зібраних даних і результатів аналізу другого та третього завдань цього робочого пакету будуть підготовлені проєкти змін до законодавства, які враховують скориговану концептуальну модель оптимізації комунікаційних каналів та нову методологію оцінки ефективності. Після розроблення проєктів змін їх буде представлено для обговорення на платформах, що включають представників органів влади, місцевого самоврядування та інших зацікавлених сторін. Це дозволить отримати зворотний зв’язок і внести фінальні корективи. Остаточні пропозиції будуть формалізовані для офіційного впровадження у вигляді законопроєктів або поправок до чинного законодавства. |
| Індикатори виконання РП (deliverables) |
Дані соціального опитування серед працівників органів державної влади та місцевого самоврядування щодо позитивних та негативних впливів міжвідомчої синергії на національну безпеку, що дозволять виявити ключові аспекти взаємодії між різними структурами, оцінити ефективність існуючих механізмів співпраці та визначити можливі ризики та переваги. Це також сприятиме формуванню рекомендацій для покращення міжвідомчої координації, що підвищить рівень національної безпеки та забезпечить більш ефективне реагування на виклики сучасності.
Удосконалена концептуальна модель оптимізації комунікаційних каналів між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, що дозволить підвищити ефективність інформаційного обміну, забезпечити швидше реагування на виклики у сфері національної безпеки та поліпшити координацію дій між різними рівнями управління.
Удосконалені методичні рекомендацій для оцінки ефективності впровадження інноваційних технологій у процеси міжвідомчої взаємодії, що забезпечать системний підхід до аналізу впливу технологій на координацію та співпрацю між державними органами. Вони дозволять ідентифікувати сильні та слабкі сторони впроваджених рішень, а також сприятимуть формуванню обґрунтованих висновків щодо необхідності коригування стратегій.
Проєкт змін та доповнень до чинного законодавства щодо міжвідомчої взаємодії органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах війни та постконфліктного періоду, що дозволить удосконалити механізми координації між різними інституціями, забезпечити швидше реагування на виклики безпеки та ефективніше використання ресурсів. Це, в свою чергу, сприятиме підвищенню рівня взаємодії між державними органами і органами місцевого самоврядування, поліпшенню управління кризовими ситуаціями та забезпеченню стабільності в країні в умовах викликів, пов’язаних із війною та відновленням. |
| Номер РП | 4 |
| Назва РП | Формування комплексного підходу до реалізації проєкту |
| Тип РП | Управління проєктом |
| Початок | 1 |
| Закінчення | 36 |
| Мета РП | Забезпечення ефективної та послідовної реалізації дослідження, формування чіткого плану дій для досягнення результатів, а також створення механізмів доступу до результатів проєкту та їхнього розповсюдження серед зацікавлених сторін і ширшого наукового суспільства. |
| Опис проєкту | Завдання 1. Розробити детальний план-графік реалізації проєкту з визначенням ключових етапів, відповідальних осіб та часових рамок.
Це завдання буде реалізоване через структурований підхід, який почнеться з розробки детального плану-графіку. На основі методів управління проєктами будуть визначені ключові етапи, відповідальні особи та часові рамки, що дозволить чітко контролювати прогрес. Кожен етап буде супроводжуватися регулярними нарадами та координацією між членами команди, щоб гарантувати своєчасне виконання завдань. Комунікація результатів проєкту буде забезпечена через публікації у наукових виданнях та презентації на конференціях. Для ширшої аудиторії результати будуть популяризовані через соціальні мережі, що дозволить проєкту стати частиною більшого наукового та суспільного дискурсу.
Завдання 2. Розробити план доступу до результатів проєкту та захисту прав інтелектуальної власності авторського колектив Паралельно з розробкою плану-графіку, буде створено механізми для забезпечення доступу до результатів проєкту і захисту прав інтелектуальної власності. За допомогою методів захисту інтелектуальної власності, таких як ліцензування та публікація результатів у відкритих наукових репозитаріях, забезпечуватиметься можливість вільного доступу до наукових напрацювань, одночасно гарантуючи права авторського колективу.
Завдання 3. Організувати серію круглих столів валідації проміжних результатів дослідження та отримання зворотного зв’язку від стейкхолдерів. Щоб перевірити проміжні результати, буде організована серія круглих столів і вебінарів для стейкхолдерів. Під час цих заходів зворотний зв’язок стейкхолдерів буде використовуватися для валідації досягнень і коригування напрямку роботи. Такий підхід дозволить вчасно виявити можливі недоліки і швидко адаптувати стратегію. |
| Індикатори виконання РП (deliverables) | План-графік реалізації проєкту з визначенням ключових етапів дозволить не лише структурувати дослідницькі завдання та встановити чіткі часові рамки їх виконання, але й оптимізувати розподіл ресурсів проєкту. Особливе значення план-графік має для превентивного виявлення можливих ризиків та розробки механізмів оперативного реагування на них. Завдяки детальному плануванню етапів досягається ефективна координація роботи всіх учасників проєкту та забезпечується можливість постійного моніторингу прогресу дослідження.
План доступу до результатів проєкту та захисту прав інтелектуальної власності авторського колективу створить правову основу для регламентації використання результатів дослідження, визначить механізми їх поширення та встановить процедури захисту інтелектуальної власності. Особливу цінність план матиме для потенційної комерціалізації результатів дослідження та їх подальшого впровадження у практичну діяльність, оскільки чітко визначає права та обов’язки всіх зацікавлених сторін.
Дані для оновлення результатів дослідження на основі отриманого зворотного зв’язку від стейкхолдерів дозволять забезпечити постійну актуалізацію результатів відповідно до реальних потреб практики, врахувати експертні оцінки та рекомендації фахівців-практиків. Завдяки систематичному збору та аналізу зворотного зв’язку досягатиметься висока релевантність наукових висновків та створюватиметься міцна основа для подальшого розвитку досліджень у даному напрямку |
| Номер РП | 5 |
| Назва РП | Системний моніторинг наукового проєкту та планування впровадження результатів |
| Тип РП | Поширення результатів проєкту |
| Початок | 1 |
| Закінчення | 36 |
| Мета РП | Забезпечення ефективного управління проєктом, поширення його наукових результатів та впровадження практичних рекомендацій у діяльність органів публічної влади. |
| Опис проєкту | Завдання 1 Поширення результатів проєкту серед наукової спільноти.
Комунікація результатів проєкту буде забезпечена через публікації у наукових виданнях, публікації монографій та презентації на конференціях та реєстрацію свідоцтв про авторське право на твір.
Завдання 2 Презентація результатів проєкту для широкої громадськості. Для ширшої аудиторії результати проєкту будуть популяризовані через сайт та соціальні мережі, що дозволить проєкту стати частиною ширшого суспільного дискурсу.
Завдання 3. Підготовка проміжних та заключного звіту проєкту та розробка плану імплементації отриманих результатів у практичну діяльність відповідних органів державної влади та місцевого самоврядування. Під час реалізації цього завдання буде використана методологія узагальнення отриманих даних, аналізу їх впливу та застосування у практичних сферах. Проміжні звіти включатимуть результати досліджень на конкретних звітних етапах. Фінальний звіт включатиме аналіз виконаних завдань, досягнуті результати, а також рекомендації для органів державної влади та місцевого самоврядування щодо інтеграції результатів дослідження в їхню діяльність. План імплементації буде базуватися на стратегічному підході до інтеграції результатів у державні програми, з урахуванням специфіки кожного рівня влади. |
| Індикатори виконання РП (deliverables) | Наукові публікації у наукових фахових виданнях України у кількості 10, публікації у виданнях, які індексуються наукометричних базах даних Scopus та/або WOS у кількості 4, монографій українською та англійською мовами, що будуть опубліковані, як в Україні, так і за кордоном (загальною кількістю 3), зареєстровані авторські свідоцтва на твір у кількості 8 та тези доповіді на наукових та науково-практичних конференціях в Україні та закордоном у кількості 6.
Анотовані звіти за результатами виконання етапів проєкту та заключний звіт з усіма результатами. Анотовані звіти за результатами виконання етапів та заключний звіт проєкту є ключовими документами, що забезпечують системну фіксацію та презентацію отриманих наукових результатів. Їх підготовка дозволить здійснювати постійний моніторинг прогресу дослідження, оцінювати досягнення поставлених цілей та своєчасно коригувати напрями роботи. Поетапне звітування створить можливість для якісного документування всіх аспектів дослідження, а заключний звіт забезпечить цілісне представлення результатів проєкту для наукової спільноти та потенційних користувачів. Такий підхід сприятиме прозорості дослідницького процесу та полегшить подальше практичне використання отриманих результатів.
План імплементації результатів проєкту у діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування дозволить забезпечити системний підхід до трансферу наукових знань у практичну площину, визначити конкретні кроки та відповідальних осіб за впровадження рекомендацій. Наявність такого плану сприятиме ефективній комунікації між науковцями та практиками, дозволить оптимізувати процес адаптації наукових результатів до реальних потреб органів влади та місцевого самоврядування і створить передумови для сталого використання інноваційних розробок у публічному управлінні. |
Відкрита наука (Проєкт інтегрує принципи відкритої науки, враховуючи специфіку досліджень у сфері національної безпеки. Публікаційна стратегія передбачає публікацію у виданнях з відкритим доступом, використання DOI та ORCID. Баланс між відкритістю і безпекою є ключовим. Інституційний репозитарій СумДУ використовується для розміщення звітів, препринтів та архівування статей. Важливий акцент робиться на балансі між відкритістю результатів і національною безпекою. Інституційний репозитарій СумДУ використовується для розміщення звітів та препринтів наукових праць, а також архівування опублікованих статей відповідно до політики видавництв.
Управління науковими даними передбачає їх розміщення у репозитаріях, зокрема Dataverse UA, якщо дані не містять обмежень безпеки, етики чи юридичних застережень. Усі відкриті дані супроводжуються детальними метаданими та інструкціями щодо умов їх використання. Реалізація плану відбувається за підтримки СумДУ, де вже затверджена політика відкритої науки, діє репозитарій eSSUIR та працює Центр забезпечення якості науки, який координує розвиток відкритих практик.
Враховуючи безпекову тематику, впроваджуються додаткові заходи перевірки матеріалів перед публікацією. Проводиться моніторинг виконання плану відкритого доступу, включаючи аналіз впливу на поширення результатів. Таким чином, забезпечується максимальна відкритість з урахуванням специфіки національної безпеки, що сприяє ефективному поширенню результатів серед науковців і зацікавлених сторін.
Ризики та їх подолання
| Опис ризику
(Надати опис ризику та вказати його ймовірність та силу впливу – високий/середній/незначний) |
Робочий пакет, із яким пов’язаний ризик | Способи уникнення ризику |
| Воєнний стан
Високий |
1,2,3,4,5 | 1. Розробка протоколів дистанційної роботи.
2. Створення захищених каналів комунікації. 3. Забезпечення доступу до хмарних сховищ даних. 4. Створення мережі партнерів у безпечних регіонах (домовленості про можливість релокації, налагодження співпраці з університетами в інших областях). |
| Звільнення виконавців
Високий |
1,2,3,4,5 | 1. Створення системи мотивації та розвитку для команди
2. Регулярні one-to-one зустрічі для виявлення потенційних проблем. 3. Підготовка кадрового резерву (навчання молодших спеціалістів налагодження співпраці з потенційними зовнішніми експертами). 4. Створення детальних інструкцій та методичних матеріалів |
| Зміни в законодавстві
Середній |
1,2,3,4,5 | 1. Моніторинг законодавчих ініціатив.
2. Розробка альтернативних сценаріїв реалізації проєкту. |
| Кібератаки та втрата даних
Високий |
1,2,3,4,5 | 1. Використання захищених серверів.
2. Регулярне резервне копіювання даних. 3. Навчання команди з питань кібергігієни. |
| Відключення електроенергії
Високий |
1,2,3,4,5 | 1. Створення офлайн-копій всіх важливих документів.
2. Розробка асинхронних методів роботи. 3. Планування заходів з урахуванням можливих відключень. |
| Скорочення фінансування
Високий |
1,2,3,4,5 | 1. Пошук додаткових грантів
2. Залучення спонсорської підтримки від партнерів. 3. Співпраця з недержавними організаціями 4. Оптимізація витрат, шляхом пріоритизації найважливіших напрямків досліджень |
